Не тільки цукерками: як вітати дітей в інтернатах з Різдвяними святами і не нашкодити

Бути доступним для дитини, бути поруч та підтримувати її — найбільший подарунок

Напередодні Дня Святого Миколая та Новорічних свят до дитячих будинків, реабілітаційних центрів та інших закладів, де перебувають діти, які залишилися без батьків, звертаються люди з бажанням привітати вихованців. Чинити добрі справи та дарувати дітям свято, звісно, потрібно, проте нумо поговоримо про те, як це зробити правильно. Адже іноді такі свята та увага благодійників можуть нашкодити. 

Своїм досвідом поділилася Марія Мурадханян, проектна менеджерка Zagoriy Foundation та координаторка ініціативи #ЩедрийВівторокДіти в Україні.

Отже, як зазвичай допомагають дітям в інтернатах, і чому ці способи не завжди є вдалими? 

Солодкі дарунки

Перша асоціація з Днем Святого Миколая — це, звичайно, солодощі. Благодійники готують подарункові набори цукерок, аби приїхати до закладу та віддати кожному вихованцю свій пакунок, побачити живі емоції та радість в очах дитини. Зазвичай більшість волонтерів та благодійників хочуть безпосередньо дарувати цукерки дітям, аби фізично відчувати, що вони роблять добру справу. Або тому що не довіряють персоналу та бояться, що солодощі дітям просто не дістануться. 

Що з цього виходить на практиці? Діти отримують велику кількість солодощів (адже таких благодійників у святкові дні достатньо багато), кількість яких ніхто не контролює. Вони ховають цукерки у себе в кімнатах, переїдають їх.

Варто також зауважити, що в інтернатних закладах є достатня кількість дітей, які потребують окремої дієти, тому вживання солодощів для них є обмеженим, а інколи забороненим. 

Що краще зробити натомість?

Варто спершу поговорити з вихователями закладу. Запитати, чи будуть ваші солодощі доречним. Чи, можливо, варто замінити цукерки іншими подарунками або передати їх вихователям, щоб вони самостійно контролювали їхнє споживання.  

Іграшки 

Кожна дитина в житті прагне справжнього дива, особливо це стосується тих, хто втратив батьків. Тому, подарунки є важливим елементом свята, втім особливу цінність та значення вони мають тоді, коли несуть особистий характер та є подарованими небайдужими для дітей людьми.

Якщо благодійник з’являється у житті дитини перший та останній раз з подарунками на свята, дитина сприймає лише самі подарунки. За цими дарунками нікого немає, адже немає стосунків, а будь-які подарунки, навіть дороговартісні, просто з’являються нізвідки на замовлення. У дорослому житті таких ситуацій не буває, нам дарують щось приємне наші кохані, друзі, колеги, родичі. Подарунки зазвичай мають в першу чергу емоційну цінність, а не матеріальну. 

Така штучна ситуація формує відношення до благодійників лише як до гаманців, які купують все, що дитина попросить. Постійне повторення такого сценарію веде до споживацької пасивної позиції, про яку, на жаль, часто згадують у контексті дітей з інтернатних закладів. Замість того, аби давати дитині можливості для розвитку, підтримувати таланти та готувати до самостійності, її позбавляють бажання досягати чогось самостійно, адже усе можна отримати, лише попросивши. 

Окремо варто зупинитися на дороговартісних подарунків. Часто благодійники хочуть зробити вагомий внесок у розвиток дитини, який на їх думку полягає у дорогих гаджетах (наприклад, телефон), планшетах, навушниках або коштовних іграшках. Окрім формування споживацької позиції, така допомога також посилює нерівність між дітьми в інтернатних закладах, адже одні (у кого, наприклад, є такі щедрі наставники) починають зверхньо відноситись до інших вихованців, останні починають ображатися, заздрити, можуть навіть закриватися в собі, відчувати себе гіршими за інших. 

На противагу цьому, благодійники можуть оплатити дитині хороші навчальні курси, або оплатити тривале лікування, яке можуть відкрити набагато більше перспектив на успішне майбутнє. 

Проведення часу з дітьми

Перед святами благодійники хочуть приїхати, аби провести час з дітьми. Поспілкуватися, зробити спільні фото. Це є чудовою ініціативою, під час підготовки якої важливо подумати про кілька речей. Перш за все, потрібно узгодити час приїзду з вихователями закладу. Приїжджати коли зручно та комфортно дітям, а не коли ви змогли вирватися з роботи, адже ви це робите в першу чергу для них, а не для себе. Благодійники часто хочуть приїхати безпосередньо у День Святого Миколая, аби бути тими самими людьми, які запалили вогонь справжнього свята для дітей. Проте виходить, що таких благодійників у цей день приїжджає забагато.

І кожен з них хоче провести час з дітьми та зробити фото. Дітей щоразу кличуть у спільну залу, просять розказати про себе, заспівати тощо. Діти починають втрачати відчуття безпеки у власному домі, вони почувають себе ніби у контактному зоопарку, де потрібно посміхатися і вести себе чемно, аби щось отримати — і так цілий день. 

І ще одне – ніколи не обіцяйте дітям того, що не зможете виконати. Не кажіть, що приїдете, що подаруєте бажану іграшку, що заберете в гості, якщо на 100% не будете впевнені, що точно зможете це зробити. Зайві обіцянки формують прихильність дитини до вас, але невиконання обіцянок слугуватиме зайвим підтвердженням, що дорослі брешуть, і довіряти їм не можна . 

Театральні вистави, аніматори та майстер-класи

При організації вистави чи майстер-класу в інтернаті, важливо вибрати зручний для дітей час (аби це не була п’ята вистава за день, якою мучать дітей).  Варто також проговорити з вихователями, якого віку діти та які вистави чи майстер-класи їм будуть цікаві. Можливо поділити дітей на вікові групи відповідно до інтересів. 

Вживаний одяг та іграшки

Якщо ви хочете зібрати серед друзів, колег, знайомих чи сусідів одяг чи іграшки для дітей з інтернату, краще подумайте, чи варто взагалі це робити. Адже нашкодити дітям у цьому випадку набагато легше, ніж допомогти. 

В інтернатні заклади часто привозять речі у дуже поганому стані: порвані, брудні, зношені. Вихователі годинами їх перебирають, аби знайти щось підходяще для дітей. Також часто у таких пакунках трапляється одяг, який абсолютно не відповідає віку вихованців закладу. 

Діти в інтернатах мають носити хороші якісні речі, які допомагають їм відчувати себе гідно та не виділятися серед однокласників. На жаль, діти зазвичай потрапляють в інтернати з низькою самооцінкою, адже у всіх своїх бідах вони звикли звинувачувати себе.

Тому допомагати речами, які були у вжитку можна, але важливо ретельно потурбуватися про те, аби вони були відібраними, чистими,  у гарному стані і не викликали дискомфорту у дитини. 

Фотографування та відеозйомка 

Приїхавши в інтернатний заклад, благодійники хочуть зробити фото та відео, аби зафіксувати подію для колег чи друзів, які допомагали з подарунками. Інформація також може потрапити до соціальних мереж, де вони діляться з усіма власними добрими справами. 

Це звичайна практика, до якої діти в інтернатних закладах звикли. Їм пояснюють, що саме такою є форма вдячності за все, що для них роблять благодійники.

Проте перед початком зйомки не забувайте обов’язково попередити про це вихователів. Можливо, фотографії деяких дітей небажано викладати у соціальні мережі, можливо, окремі діти у закладі перебувають недавно і для них це може бути неприємно чи навіть страшно. Нехай вихователі допоможуть організувати зйомку і самостійно підберуть дітей, які можуть та хочуть фотографуватися.  

Що вищезгаданому можна протиставити? 

Звичайно, найкращим подарунком для будь-якої дитини в інтернатному закладі є всиновлення. Це тривалий серйозний процес, який потребує ретельної підготовки та серйозних рішень. Почати можна з відвідування та допомоги інтернатам. 

Також можна стати наставником для однієї дитини. В Україні програма наставництва є досить розвинутою і вже прийнята на законодавчому рівні. Наставники можуть приїжджати до дитини, забирати до себе в гості, гуляти містом, відвідувати вистави, кінотеатри тощо. Безпечні довірливі стосунки з дорослим є дуже важливими для дітей, які залишилися без батьків. Для них, як для будь-якої іншої людини, важливо мати того, з ким можна розділити радощі, кому можна пожалітися на вчителів, у кого попросити поради чи підтримки. Бути доступним для дитини, бути поруч та підтримувати її — найбільший подарунок. 

Якщо ви не готові до близьких стосунків з дітьми, можна підтримувати та розвивати захоплення, таланти та хобі дитини в інтернаті. Розвиток сильних сторін дитини, допомога у розкритті її талантів є надзвичайно важливим компонентом зцілення дитини від страхів минулого, формування впевненості в собі. Розвиток талантів дитини відкриває їй шлях до хорошої освіти, гідної професії та дає шанс на самостійне успішне життя. 

Якщо ви хочете почати допомогу з подарунків, то робіть їх корисними. Перш за все, поспілкуйтесь з вихователями закладу, побудуйте з ними довірливі стосунки. Запитайте, чим захоплюється кожна дитина і підготуйте такі подарунки, які допоможуть їм розвивати хобі (наприклад, набір для шиття, мольберт, книжки, футбольний м’яч). 

Не забувайте, що більшості інтернатних закладів потрібні повсякденні речі для виховання дітей, особливо недержавним закладам. Це продукти харчування, побутова хімія, канцтовари для школи, одяг та взуття для дітей.  

Отже, якою може бути корисна допомога дітям в інтернатних закладах? 

–       Всиновлення чи опіка;

–       Наставництво;

–       Оплата навчальних чи професійних курсів; 

–      Допомога з проходженням стажування чи з працевлаштуванням;

–       Подарунки, які допоможуть розвивати хобі дитини;

–       Поїздки з дітьми на вистави, концерти, парки розваг;

–       Придбання зимового одягу чи взуття;

–       Придбання шкільного приладдя, форми, підручників;

–       Закупка необхідних продуктів харчування чи побутової хімії;

–       Подарунки у вигляді фруктів, сухофруктів та корисних солодощів

Робіть добрі справи, готуйтеся до різдвяних свят та не забувайте, що в основі кожної допомоги має бути любов та повага до дитини! 

Долучитись

Ще: